Виставка «Подивись, який ти молодець, ти це зробив сам!»

Представлені роботи зроблені спеціально для цієї виставки і цього простору: даху Академії мистецтв — просторі, позначеному графіті та маргінальною естетикою спонтанного жесту. Цей контекст стає не лише фоном, але й співучасником робіт, що працюють із межами допустимого в полі зображення.

Серія керамічних об’єктів відтворює форми, зазвичай витіснені з публічного простору: фекалії, калюжі сечі та блювоти, а також графіті-фрагменти, виконані у матеріалі, що традиційно асоціюється з ремеслом і декоративністю. Втім, тут кераміка функціонує як інструмент переводу — зону відрази вона перетворює на поверхню естетичного споглядання.

Відправною точкою для роботи стає майже банальний епізод дитячої соціалізації: період, коли мама привчає дитину до горщику і хвалить її за «виріб», який дитина самотужки зробила і залишила після себе у горщику. Фраза «подивись, який ти молодець, ти це зробив сам!» виявляється не лише актом заохочення, але й первинним визнанням індивідуального виробництва. У цьому сенсі екскременти постають як своєрідні “біоскульптури” — унікальні форми, створені тілом поза контролем художньої інтенції, але не поза культурним значенням.

Роботи переводять ці ефемерні та соціально табуйовані продукти у стійкий, оброблений матеріал. Глянцева поверхня, яскраві кольори та скульптурна завершеність підсилюють напруження між відразою і привабливістю. Те, що зазвичай підлягає негайному зникненню, тут фіксується, експонується і пропонується до розгляду.

У цьому жесті читабельний зсув: від несвідомого тілесного виробництва до рефлексивного художнього акту. Роботи не просто репрезентують табуйоване, а проблематизують саму ідею творення — як процесу, що починається значно раніше за культуру і водночас ніколи повністю від неї не відокремлюється.